ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ И ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕ . МИІІІІПА
© КОЛЛЕКТИВ АВТОРОВ, 2018
ЫйС 616-018:616:379-008.64:577:112.
С. С. Меугатөу1, Үе. М. Ьагуизһіпа1, А. 8. АІіпа1, А. С. АЬйгаітөуа-Меугатөуа2
ІМТЕКАСТІОМ ОҒ 2ІМС ОҒ РАМСКЕАТІС В-СЕЬЬб Ш Т Н СҮ5ТЕІМ А5 Р055ІВЬЕ САЫ5Е ОҒ ІТ5 РКОТЕСТІУЕ АСТІУІТҮ
^Кагадапса 5ІаІе тесісаІ ипіуег5і1у (Кагадапса, Каіакһ5Іап),
2Кагадапса 5ІаІе ипіұег5і1у патес аІЪег Үе. А. Викеіоұ (Кагадапса, Каіакһ5Іап)
й і5 кпотп Іһаі ііпс, сопіаіпес іп в-сеІІ5 оІ Іһе рапсгеа5, 1аке5 ап ітрогіапі рагі іп Іһе Іогтаііоп оІ іІ5 серо^ііес 5Іогаде Іогт іп Іһе сеІІ, сие Іо тһісһ поі аІІ оІ Іһе сеІІ-5уп!һе5ігес һогтопе, Ьиі опІу а сегіаіп атоипі оІ іі, еп1ег5 Іһе ЬІоос, гедиІаІіпд сагЬоһусгаІе теІаЬоІі5т апс ргоұісіпд таіпіепапсе оІ ЬІоос дІисо5е ІеұеІ аі а соп^іапі ІеұеІ. й і5 аІ5о кпотп Іһаі Іһеге аге ііпс-Ьіпсіпд сіаЬеІодепіс 5иЬ5Іапсе5 Іһаі, тһеп іпде5Іес, Ьіпс Іо ііпс оІ в-сеІІ5, Іогтіпд Іохіс сотрІехе5, Іеасіпд Іо се5Ігисііоп апс сеІІ сеаіһ тііһіп 15-30 тіпиіе^. А ІоІаІ оІ 18 5исһ 5иЬ5Іапсе5 аге кпотп, апс 17 оІ Іһ е т геіег Іо сегіуаііұе^ оІ 8- һусгохулиіпоІіпе, 5о т е оІ мһо5е герге5еп1а1іұе5 аге сотропепІ5 оІ 12 сгид5 (іп 1970 Іһеге меге 2 оІ Іһет). й і5 аІ5о кпотп Іһаі Іһе ргеІітіпагу іпігосисііоп оІ Іһе атіпо асіс су5Іеіпе сотрІеІеІу ргеұепІ5 Іһе сеұеІортепІ оІ сіаЬе1е5 саи5ес Ьу ііпс-Ьіпсіпд сіаЬеІодепіс 5иЬ5Іапсе5. Рге5итаЬІу, 1һі5 і5 ]и5Іі1іес Ьу іІ5 аЬіІіІу Іо ЬІоск ііпс іп Іһе со5е5 и5ес Іог 24-36 һ, ргеұепііпд іі Ігот іпіегасііпд мііһ ііпс-Ьіпсіпд сіа- Ьеіодепіс 5иЬ5Іапсе5. Аиіһог^ и5іпд 5еп5і1іұе апс 5ІгісІІу 5ресі1іс теіһос^ һаұе е5ІаЬІі5һес Іһаі іпсеес, су5Іеіпе ЬІоск5 і5ІеІ ііпс, ргеұепііпд іІ5 іпіегасііоп тііһ ііпс-Ьіпсіпд сіаЬеІодепіс 5иЬ5Іапсе5.
Тһе аиіһог^ ЬеІіеұе Іһаі Іһе ЬІоскес ііпс а1о т5 аге Ііхес Ьеітееп Іһе 5иІ1иг а іо т Іһаі і5 рагі оІ Іһе 5Н дгоир іп Іһе су5Іеіпе тоІесиІе апс Іһе охудеп а іо т оІ Іһе сагЬохуІ дгоир, ог Ьеітееп Іһе 5иІ1иг а іо т апс Іһе піігодеп а іо т оІ Іһе атіпо дгоир оІ Іһе су5Іеіпе тоІесиІе, а5 і5 аІ5о Іһе са5е тііһ Іһе іпіегасііоп оІ ііпс тііһ гіпс-Ьіпсіпд сіаЬеІодепіс 5иЬ5Іапсе5, тһеге сһеІаІе5 тііһ гіпс аге Іогтес опІу а5 а ге5иИ оІ Ііхіпд Іһ ет Ьеітееп 1һе5е а1о т5.
Кеу могсІ5: сіаЬеІе5, су5Іеіпе, гіпс-Ьіпсіпд сіаЬеІодепіс 5иЬ5Іапсе5, сеІІ Рапсгеайс і5ІеІ5 оІ тапу т а т т а І5 а5 гаЬ-
ЬіІ5, сод5, саІ5, рід5, тісе, һог5е5, һ а т5Іег5 апс оІ һитап сопіаіп^ а Іагде атоипі оІ іоп5 оІ гіпс [1, 2, 3]. Іп 6-сеІІ5 2п+2-іоп5 Іаке рагі іп ргосе55- е5 оІ Ьіо5уп1һе5і5 оІ іп5иІіп а5 іп ргосе55е5 оІ 5Іогаде Ьу Іогтіпд оІ 2п+2-іп5иІіп сотрІех соп- сепйаіес іп В-сеІІ5 [4, 5]. й і5 кпотп Іһаі 2п+2- іоп5 іп 6-сеІІ5 Іогтес мііһ іп5иІіп а серо^ііес Іогт а5 2п+2-іп5иІіп сотрІех [5]. Іп ассіііоп Іһе 2п+2-іоп5 іпсгеа5е 5оІиЬіІіІу оІ ргоіп5иІіп. Й і5 кпотп а дгоир оІ сіаЬеІодепіс сһетісаІ5 [1, 2, 3, 6, 7, 8, 9] сараЬІе Іог 5еІесІіұе аІІегайоп апс сеаіһ 6-сеІІ5. 17 Ігот 1һі5 дгоир аге ЬеІопд Іо 2п2+-Ьіпсіпд сегіұа1іуе5 оІ 8-һусгохулиіпоІіп (й25) апс Іогтес іп 6-сеІІ5 оІ сотрІехе5 5аІІ5 тііһ гіпс Іһаі ге5иИ се5Ігисііоп оІ 6-сеІІ5 апс сеаіһ тііһіп 5һогІ регіос [8]. Й т а5 сопІігтес Іһаі аІІ саи5е5 ргеұепіес іпіегасііоп оІ гіпс іп В- сеІІ5 тііһ й25 ргоіесі 6-сеІІ5 Ігот се^ігисііоп [1, 2, 7, 8].
Ргеұіои5Іу іі т а5 герогіес Іһаі атіпо асіс Су5Іеіп аге аЬІе Іо ргеұепі Ігот сеұеІоріпд оІ сіаЬе1е5 іп апітаІ5 [10, 11]. й т а5 5ирро5ес Іһаі ргоіесііұе аЬіІіІу і5 сеіегтіпес Ьу аЬіІіІу Іо Іогт поі Іохіс 5аІІ5 мііһ 6-сеІІ5 Іһаі ге5иИ рге- уепііоп се^ігисііоп оІ сеІІ5 саи5ес Ьу й25. Меап- тһіІе пот 1һі5 ргоЬІет і5 поі сІеагес Ьесаи5е іі поі іпүе^іідаіес ро55іЬІе іпіегасйоп оІ гіпс іп В-
сеІІ5 тііһ Су5Іеіп.
Тһе а і т оҒ шогк і5 Іо іпұе^іідаіе ро5- 5іЬп5иІіпІе іпіегасііоп оІ гіпс іп рапсгеайс В-сеІІ5 тііһ Су5Іеіп
МАТЕРІАЬ5 АМй МЕТНОР5
Веадепі5: 8-р-іоІиепе5иІрһопатісо- ЛиіпоІіпе (8РТ5^) т а5 Ігот Іп5ІіІиІе оІ Риге Ве- адепІ5 (Мо^сом, Ви55іа), йііһігоп Ігот МЕВСК (Сегтапу).
й25 теге и5ес Іо іпсисе ехрегітепІаІ сіа- ЬеІе5 оІ 2 Іуре. йірһепуІІһіосагЬагоп (й2) апс 8 -р-ІоІиепе5иІрһопатісо-лиіпоІіпе (8РТ5^) ро5- 5е55 Іто ітрогіапі ргорегііе5 Іог 1һі5 ригро5е: 1) Іо Іогт тііһ гіпс іп в-сеІІ5 сһеІаІ сотрІехе5 һідһ- Іу 5ресі1іс Іог гіпс; 2) сотрІехе5 тііһ (8РТ5^) һаұе Ьгідһі дгееп 1Іиоге5сепсе [1, 2, 7, 8, 9] Іһаі аІІош Іо оЬ^егуе уі5иаІІу оІ гіпс іп в-сеІІ5 апс е^іітаіе сопіепі Ьу т е а5игіпд оІ іпіеп^ііу оІ 1Іиоге5сепсе Ьу и5іпд оІ ІІиоге^сепІ тісго5сору;
3) сотрІехе5 оІ гіпс тііһ йііһігоп геұеаІес іп сеІІ5 а5 Ьгідһі гес дгапиІе5 и5іпд оІ сагк тісго5- сору. Воіһ сотрІехе5 аі Іһе 5а т е Ііте аге Іохіс Іог в-сеІІ5 апс айег іпігаұепои^ іп]ес1іоп оІ 8РТ5^ апс оІ Ш ге5иІІ се5ІгисІіоп ап^ сеаіһ оІ Іһе та]огі1у оІ в-сеІІ5 апс сеұеІоріпд оІ Іуре 1 сіаЬеІе5 теІІіІи5. Нідһ 5ресі1ісі1у оІ йііһігоп Іог ісепіііісаііоп оІ гіпс сопІігтес Ьу ге5иІІ5 оІ сот- рагаііүе 5ресйаІ апаІу5і5 оІ 5рес1гит оІ аЬ5огЬ-
апсе оі сотріех 2п+2-Оііһііоп ехІгасіеС іг о т В- сеіі5 тііһ іһе 5ітііаг агіііісіаі сотріех іогтеС іп
^ііго. Тһе т а х іт и т оі аЬ5огрііоп оі Ьоіһ гапде5 т а5 іСепіісаі апС таСе 530 папотеіег5 [7].
16 гаЬЬіі5 теідһіпд 2240-2680 д меге Сі-
^іСеС іог 2 дгоир5: 1) іп)есііоп оі й2, 48,9-52,4 тд/кд; 2) іп)есііоп оі Су5іеіп, 955-1000 тд / кд+10 тіп іаіег іп)есііоп оі й2, 49,3-50,4 тд / кд; аіі апітаі5 теге кіііеС 6-8 тіп аііег іп)есііоп оі й2.
Ргерагіпд оі йііһііоп 5оіиііоп: 30 т і оі Сі5ііііеС ш іе г аССеС 0,6 т і оі 25% оі 5оіиііоп оі а тто п іа , 400 т д оі йііһііоп. Міхіпд оп ш іе г Ьаіһ (+70 °С) іог 10 тіп. Ргерагіпд оі 5оіиііоп оі 8РТ5^: 25 тд . ромСег 8РТ5^ (Іп5іііиіе оі һідһ риге геа- депі5, Мо^сот, Ки55іа) Сі55о№еС іп 70% еіһапоі аі а іетрегаіиге + 700С; тіхіпд мііһіп 10 тіп. оп а ш іе г Ьаіһ іһеп іп)есіеС іп- іга^епои5іу оі 38-42 тд/кд. 8РТ5^ іогтеС ііио- ге5сепі сотріехе5 тііһ ііпс апС саС тіит. Виі са С тіи т і5 аЬ5епі іп рапсгеаііс в-сеіі5. Тһаі і5 тһ у 8РТ5^ іог в-сеіі5 і5 һідһ 5ресіііс іог 5іаіпіпд оі ііпс іоп5 [12]. Тһе сотріех 2п+2-8РТ5^ іп иііга^іоіеі іідһі аі оі 360-370 п т ііиоге5се5 Ьгідһі дгееп іідһі. МеіһоС і5 һідһ 5еп5і і ш іог ге^еаііпд оі гіпс сопсепігаііоп а5 10"7-10"8. Тһе геадепі т а5 оііегеС Ьу Іп5іііиіе оі Нідһ Риге Кеадепі5 (Мо^сом) а5 һідһ 5ресіііс теіһоС іог ге^еаііпд оі гіпс-іоп5 іп іі55ие5 оі апітаі5, іп- сіиСіпд рапсгеа5 іі55ие [12, 13, 14].
Ғгогеп 5есііоп5 4-5 т с т оі рапсгеа5 оі апітаі5 теге іп^е5іідаіеС и5іпд Сагк-ііеіС т і- сго5сору аііег іпіга^епои5 аСтіпі5ігаііоп оі йі- іһігоп апС оі іитіпе5сепі тісго5сору іог һі5іо- сһетісаі іитіпе5сепі іСепіііісаііоп оі гіпс іп в- сеіі5 аііег 5іаіпіпд оі 5есііоп5 оі рапсгеа5 іі55ие Ьу 8РТ5^ ог аііег іпіга^епои5 іп)есііоп оі 8РТ5^
0,4% асеіоп 5оіиііоп оі 8РТ5^ т а5 и5еС: 5е^егаі Сгор5 оі тһісһ аррііеС оп 5есііоп5 іог 10-12 5ес.; т а5һіпд оі 5есііоп5 іаіег Ьу Сі5ііііеС таіег.
2іпс сопіепі іп 6-сеіі5 т а5 е5іітаіеС и5іпд оі һі5іоііиогітеігіс теіһоС іп іһе геіаіМе ипіі5 (г. е.) Ьу т е а5игіпд іпіеп5ііу оі ііиоге5сепсе оі сотріех 2п+2-8РТ5^ іп в-сеіі5 апС оі Сеп5ііу оі сопсепігаііоп оі дгапиіе5 оі 2п+2-Оііһігоп [15, 16] Ьу саІсиІаііоп оі рагатеіег "К" ЬазеЬ оп Ьі- гесі СерепСепсе Ьеішеп іпіеп5ііу оі а ііиоге5- сепсе (8РТ5^) апС оі Сеп5ііу оі 5іаіпіпд (йііһігоп) оі в-сеіі5 апС сопіепі оі гіпс. Саісиіа- ііоп оі рагатеіег К іог а 8РТ5^-іитіпе5сепі теіһоС оі іСепіііісаііоп оі 2п+2-іоп5 іп в-сеіі5:
ІҒ1/ІҒ2, мһеге: ІҒ1- іитіпе5сепі е т і55іоп оі В- сеіі5, апС ІҒ2-іпіеп5ііу оі іитіпе5сепсе оі ехо- сгіпе іі55ие (аЬ5епсе оі соіог, а5 1.00). Саіси- іаііоп оі рагатеіег К іог йііһігоп теіһоС оі іСепіііісаііоп оі 2п+2-іоп5 іп 3-сеіі5: АҒ1/АҒ2,
мһеге: АҒ1-Сеп5ііу оі 5іаіпіпд оі в-сеіі5 апС АҒ2 -Сеп5ііу оі 5іаіпіпд оі ехосгіпе іі55ие (аЬ5епсе оі соіог, а5 1.00).
КЕ8иіТ8 А № ОІ5Си55ІОМ
ОЬіаіпеС ге5иіі5 Сетоп5ігаіе іһаі а іагде атоипі оі 2п+2-іоп5 аге сопсепігаіеС іп рапсге- аііс В-сеіі5 оі іпіасі гаЬЬіі5 (іаЬіе 1). Іп 5есііоп5 оі рапсгеа5 оі апітаі5 оі дгоир 1 5һом ро5ііш йііһігоп геасііоп іог гіпс іп іһе іо гт оі геС дгап- иіе5 оі 2п+2-йііһігоп сотріех (іід. 1.3) іііііпд суіоріа5т оі в-сеіі5 сотрагаіМеіу аЬ5епсе оі сотріех іп іпіасі апітаі5 (іід. 1.1). 5ітііаг ге- 5иіі5 оЬіаіпеС и5іпд оі 8РТ5^ геасііоп: а іагде атоипі оі гіпс іп в-сеіі5 оі іпіасі апітаі5 - іһе іпіеп^Ме Ьгідһі дгееп іитіпе5сепсе оі а сотріех 2п+2-8РТ5^ (іід. 1.2) іп сотрагеС тііһ ех- рге55еС педаіМе геасііоп іп в-сеіі5 оі апітаі5 оі дгоир5 2 аііег аСтіпі5ігаііоп оі Су5іеіп апС Ш (іід. 1.4, 1.6, іаЬіе 1) т а5 оЬ^ег^еС. ^едаіш ііиоге5сепі геасііоп іог гіпс тііһ 8РТ5^ аііег іп)есііоп оі Су5іеіп апС СеіегтіпеС Ьу ЬіпС- іпд гіпс Ьу апС Ьу Су5іеіп а5 педаіш геас- ііоп іог гіпс и5іпд Ш теіһоС іп 5есііоп5 оі апі- т а і5 аііег аСтіпі5ігаііоп оі Су5іеіп (іід. 1.5, 1.6) СеіегтіпеС Ьу ЬіпСіпд оі гіпс тііһ Су5іеіп іп сотрагеС тііһ ро5іі ш геасііоп іп іпіасі апітаі5 (іід. 1.1).
йіаЬеіодепіс СегшіМе5 оі 8-охулиіпоііп сопіаіп5 іп іһе 8 ро5іііоп оі лиіпоііп гіпд асіМе ОН- гаСісаі ог оіһег гаСісаі5 сопіаіп5 а іо т5 оі 5, N ог О. 5іх і5отег5 оі 8-охулипоііпе5 поі соп- іаіп5 іп іһі5 ро5іііоп оі 5исһ гаСісаі5 ог а іо т5 ог іі іһе5е гаСісаі5 теге ехігасіеС іг о т тоіесиіе - поі аЬіе іо іо г т сотріех 5аіі5 мііһ гіпс апС поі ро55е55 СіаЬеіодепіс ргорегііе5 [6, 17]. Іі і5 пес- е55агу іо геіигп а с іш гаСісаі5 іп ро5іііоп 8 іог іо ге5іоге СіаЬеіодепіс асіМііу оі 5иЬ5іапсе [6, 17].
Ғогтаііоп оі іһе сһеіаісотріех ^іа а іо т5 оі О апС N ге5иіі іогтаііоп оі репіадоп ог һехадоп гіпд5 [6].
Іі і5 кпотп іһаі іп ргосе55 оі іогтаііоп оі іһе 2п+2-сотріех тііһ СіаЬеіодепіс Сегш£ме5 оі 8-охулиіпоііп апС йііһігоп а іо т оі гіпс і5 ііхеС Ьеішеп 5 ог О а іо т5 іп ро5іііоп 8, апС N ог О а іо т5 - іп ро5іііоп5 1 ог 2 (іід. 2). РаССіпд Сига- Ьііііу іо іһе 2п-й2 сотріех і5 СеіегтіпеС Ьу ііха- ііоп 2п а іо т Ьеішеп поі опе, Ьиі Ьеітееп £ ш а іо т5 оі 5 апС £ ш а іо т5 оі N оі £ ш тоіесиіе5 оі Сііһігоп. Іп тоіесиіе оі Су5іеіп емСепііу а іо т оі 2п 5һоиіС Ье ііхеС Ьеішеп 5 а іо т іг о т іһе 5Н гаСісаі апС, т о5і іікеіу, а іо т оі О оі сагЬохуі дгоир (іід. 2). Ьодагііһт оі а соп5іапі оі 5іаЬііііу оі сотріех і5 һідһ а5 8,5. С. №еіі2еі еі аі. [18]
сопіігтеС іһаі іһе сотріех 1:1 сопіаіп5 1 тоіе- сиіе оі 8-охулиіпоііп апС 1 а іо т оі 2іпс і5 т о5і іохіс іог сеіі5.
5 6
Ғідиге 1 - Іпіегасііоп оІ Ә2 апс 8РТ5Р мііһ гіпс іопз іп рапсгеаііс В-сеІІ5. 1.1 - Рапсгеаз оІ іпіасі гаЬ- Ьіі. Ғгогеп зесііоп. йагк тісгозсору; х280; 1.2 - ВаЬЬіі. Рапсгеаз оІ іпіасі гаЬЬіі. Ғгогеп зесііоп. Розі- ііуе ІІиогезсепі геасііоп Іог гіпс-іопз. 8РТ5Р геасііоп; ІІиогезсепі тісгозсору; х140; 1.3 - Іпіесііоп оІ Ә2 , 49,3 тд/кд. Розіііуе геасііоп Іог 2п+2-іопз іп В-сеІІ5 - а Іагде атоипі оІ гес дгапиІез оІ сотрІех Ә2-2п іп В-сеІІ5; сагк тісго5сору; х280; 1.4 - Іпіесііоп оІ Ә2 , 49,3 тд/кд; педаііуе геасііоп Іог 2п+2- іоп5 іп В-сеІІ5 мііһ 8РТ5Р: гіпс іп В-сеІІ5 і5 соппесіес мііһ Ш; 1Іиоге5сепі тісго5со-ру; х140; 1.5 - Іп- Іесііоп о1 Су5іеіп, 976 тд/кд+Ә2, 48,8 тд/кд; педаііуе геасііоп Іог гіпс мііһ Ә2 а5 ге5иІі о1 Ьіпсіпд о1 гіпс мііһ Су5іеіп; сагс тісго5сору; х280; 1.6 - Іпіесііоп о1 Су5іеіп, 976 тд/кд+Ә2, 48,8 тд/кд; педа- ііүе геасііоп 1ог гіпс мііһ 8РТ5Р а5 ге5иІі о1 Ьіпсіпд о1 гіпс мііһ Су5іеіп; 1Іиоге5сепі тісго5сору; х140
ТаЬіе 1 - 2іпс іопз сопіепі іп рапсгеаііс Р-с6іі5 іп апітаі5 аііег аСтіпі5ігаііоп оі Ә2 апС Су5іеіп (геіаіі^е ипіі5 (г. е.)
Сгоир
ЕхрегітепіаІ сопСіііоп5 Іп5иііп сопіепі іп рапсгеаііс р-сеІІ5 (г.6.)
8-Т5Н геасііоп (2іпс) (ІҒ1/ІҒ2) йііһі^оп геасііоп (2іпс) (АҒ1/АҒ2)
1 Іпіасі гаЬЬіі5 2,04±0,08 1,02±0,04
(п=22) (п=20)
2 1,02±0,04 1,95±0,07
(п=16) (п=18)
3 СКҒ+Ә2 1,02±0,04 1,03±0,03*
(п=20) (п=23)
4 С0Ғ+Ә2 1,05±0,04 1,92±0,06*
(п=21) (п=18)
*р<0,001; п - питЬег оі теа5игетепі5
йііһі^оп 8-Т5Н 5-атіпо-8-охудиіпоііп Су5іеіп
8-охудиіпаіСіпе 5-рага (іоIи6П6)-8 - охудиіпоііп
5-рага (атіпорһепуіа5о) -
8-охудиіпоііп
4,8 -СіһуСгохуриіпоііп- 2-сагЬохуііс асіС (хапіигепіс асіС) Ғідиге 2 - Зігисіиге оі 2іпс сотріехе5 №ііһ Ә2 апС Су5іеіп
Нідһ СигаЬііііу оі £һе 2п+2-йііһі2оп сот- ріех 2:1 (іід. 2) СеіегтіпеС Ьу 5расе еіопдаііоп оі тоІ6сиІ6 оі йііһі^оп апС Сі5ро5іііоп оі імо рһепоііс гіпд5 оп іһе епС5 оі а тоіесиіе іһаі Сое5 поі рге^епі іһе аіот5 оі 5 апС N ІосаіеС іп іһе сепіег оі а тоІ6сиІ6 іо арргоасһ 2іпс аіот.
В65іС65, а іо т оі 2іпс і5 ІосаіеС Ьеі^ееп £мо аі- от5 оі N апС 5, гедагСіпд іо мһісһ аіііпііу оі 2іпс і5 ^егу һідһ апС ехсееС5 аіііпііу іо 0. Аі Іа5і, і^о тоІ6сиІ65 оі йііһі^оп һа^іпд іоіаііу Іагдег питЬег СоиЬІе соппесііоп5 іпсгеа5е5 іохісііу оі
£һе 2п+2-йііһі2оп сотріех.
Репіадопіс гіпд5 аге е^іСепііу тоге 5іаЬІе.
Іп са5е іі аіот5 оі 5 рагіісіраіе іп іогтаііоп оі сһеіаіе5 апС іһеп то 5 і 5іаЬІе аге диаСгапдиіаг гіпд5 (іід. 2). ЕІес£гоп5 оі іһе Іопе раіг оі еіес- ігоп5 аге Сі5ріасеС іго т ^Сопог-аіот ІосаіеС іп
іһе ііг5і ро5іііоп іо 2п-аіот. Іп ехрегіепсе5 №ііһ
^агіои5 і5отег5 оі 8-охудиіпоііп іһеге аге Се- репСепсе ассогСіпд іо мһісһ іһе та х іт а і іохісііу ро55е55 і5отег5 ^һісһ аге іогтіпд сһеіаіе^ оі 5ігисіиге 1:1 мііһ те іаі апС һа^е а 5іаЬііііу соп- 5іапі Іодагііһт едиаі 7,6 - 9,4 [6]. Тһе сотріех- е5 оі Сегмаіме5 оі 8-охудиіпоііп ро55е55 һідһ іохісііу іог В-сеІІ5 іогтеС №ііһ 2п һа^е а һідһ гаіе оі Іодагііһт оі а соп5іапі оі 5іаЬііііу, едиаі 8, 5. С. №6іі26і е£ аі. [18] сопіігтеС іһаі іһе сотріех оі 5ігисіиге 1:1 сопіаіп5 1 тоІ6сиІ6 оі 8 -охудиіпоііп апС 1 а іо т оі 2іпс і5 то 5 і іохіс іог сеіі5.
Еагііег іі №а5 5һомп іһаі атіпо асіС Су5іеіп і5 аЬІе іо рге^епі Сезігисііоп оі В-сеІІ5 [19] Ьу поі СіаЬеіодепіс ЬіпСіпд оі 2п іп сеІІ5 а5 меІІ а5 Сіиіаіһіопе. Іп іһе 5ігисіиге оі Су5іеіп
5Н гасісаІ і5 Іосаіес пеагЬу а іо т о1 N 1гот ЫН2 гасісаІ. МеапмһіІе, іі і5 кпотп Іһаі 1огтіпд сот- рІехе5 о1 2п іІ5 а іо т то5І ойеп і5 1іхес Ьеітееп а іо т о1 5, N апс О. Іп тоІесиІе о1 Су5іеіп іһе гасісаІ5 сопіаіпіпд 1һе5е а1от5 аге Іосаіес пеаг.
МеапмһіІе, іі і5 геа5оп 1о поіе Іһаі пит- Ьег о1 сиггепі рһагтасеи1ісаІ5 сгид5 сопіаіп^ іп сһетісаІ 5Ігис1иге а сегіуаііұе^ о1 8- һусгохулиіпоІіп і5 іпсгеа5ес пот 1о тоге Іһап 10 сгид5: Ке1о1і1еп, Іп1е5Іорап, ЕпІего^ерІоІ, №- ігохоІіп (5№ЭК), Меха5е, Сһіпо5оІит, СһІогсһі- паІсоІит, Меха1огт апс 5аІте1егоІ аге ЬеІопд 1о іһі5 дгоир [20, 21]. Тһеге1оге іі і5 песе55агу 1о кеер аііепііоп 1о іһі5 дгоир о1 сһетісаІ5 а5 опе о1 роІепІіаІІу ро55іЬІе саи5е о1 сеұеІоріпд о1 сіа- Ье1е5.
СОМСЬУ5ІОМ
1. І^есйоп 1о апітаІ о1 Су5Іеіп, 955-1000 тд/кд і5 1оІІотес Ьу сотрІеІеІу педаііұе геасііоп 1ог ііпс іп В-сеІІ5 а5 ге5иІ1 о1 Ьіпсіпд о1 гіпс; 1оІ- Іотес і^есйоп о1 поі ассотрапіес Ьу 1ог- таііоп о1 сотрІех йі-гіпс
2. №е 5ирро5е Іһаі гіпс а іо т і5 1іхес Ье- Імееп а іо т о1 5 апс о1 а іо т О 1гот саг- ЬохуІ гасісаІ о1 тоІесиІе о1 Су5Іеіп.
КЕҒЕКЕМСЕ5
1 Окатоіо К. ЕхрегітепІаІ ргосисііоп о1 сіаЬеіе5 //йіаЬе1е5 теІІііи5: Тһеогу апс Ргасіісе, МсСгам- НіІІ Воок сотрапу. - ^Ү, 1970. - Р. 230 -255.
2 Мейрамова А. Г. Диабетогенные цинк- связывающие В-цитотоксические соедине- ния //Проблемы эндокринологии. - 2003. - Т.
49, №2. - С. 8-16.
3 Кашпі5һі Н. 5есге1іоп о1 В-дгапиІе5 іп і5Іеі5 о1 Ьапдегһап5 іп а55осіа1іоп тііһ іпігасеІ- ІиІаг геасііұе гіпс айег астіпі5Іга1іоп о1 йііһі- гопе іп гаЬЬіІ5 //ЕпсосгіпоІ. Зар. - 1966. - V.
13, №4. - Р. 384-408.
4 Апсег55оп Т. 5иЬсеІІиІаг сі5ІгіЬи1іоп о1 гіпс іп ізіеі'5 В-сеІІ5 1гас1іоп5 /Т. Апсег55оп, Р.
Веідгееп, Р. ҒІаіі //Ногтопе5 апс Ме1аЬоІі5т Ве5. - 1980. - V. 12, №1. - Р. 275-276.
5 Етсіп 5. О. ВоІе о1 гіпс іп іп5иІіп Ьіо5уп- іһе5і5. 5оте ро55іЬІе гіпс-іп5иІіп іпіегасііоп^ іп іһе рапсгеаііс В-сеІІ /5. О. Етсіп, С. С. йос^оп, 3. М. СиіТіеІс, 5. М. СиИіеІс //ОіаЬеІоІодіа. -
1980. - V. 19(3). - Р. 174-182.
6 Альберт Э. Избирательная токсич- ность. - М., 1971. - 294 с.
7 Лазарис Я. А. К механизму поврежде- ния панкреатических сотровков при дитизоно- вом диабете /Я. А. Лазарис, Г. Г. Мейрамов //
Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 1974.
- №3. - С. 19-22.
8 Мейрамов Г. Г. Ультраструктура пан-
креатических В-клеток при дитизо- новом диа- бете и его предупреждении диэтилдитиокарба- матом натрия /Г. Г. Мейрамов, Н. И. Труха- нов //Проблемы эндокринологии. - 1975. - Т.
20, №6. - С. 92-95.
9 Мейрамов Г. Г. О диабетогенном дей- ствии ксантуреновой кислоты /Г. Г. Мейрамов, К-Д. Конерт, А. Г. Мейрамова //Проблемы эн- докринологии. - 2001. - Т. 47, №1. - С. 39-44.
10 Бавельский З. Е. Хелатирование цин- ка как возможная причина развития сахарного диабета: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук. - Ки- ев, 1989. - 24 с.
11 Меугатоұ С. С. СІиІаІһіопе Весисес Ғогт Ргоіесі Веіа сеІІ5 1гот се^ігисііоп Саи5ес Ьу йіаЬеІодепіс Ыдапс^ //РІАВЕТЕ5. - 2015. - V. 64. - Р. 735.
12 Божевольнов Е. А. 8-пара-(толуол- сульфониламино)-хинолин люминесцентный реактив на цинк и кадмий. Химичес-кие реак- тивы и препараты /Е. А. Божевольнов, Г. В.
Серебрякова. - М., 1961. - С. 36-42.
13 Гистохимические реакции на цинк в островках Лангерганса и диабетогенная актив- ность используемых для этой цели реактивов / И. А. Красавин, З. Е. Бавельский, Я. А. Лаза- рис, В. М. Дзиомко //Проблемы эндокриноло- гии. - 1969. - №3. - С. 102-105.
14 Меугатоұ С. С. 8-РТ50 а5 ҒІиоге^сепІ Веадепі 1ог Веұе аІіпд о1 2п-іоп5 іп В-сеІІ5 апс а5 йіаЬеІодепіс СһеІаІог /С. С. Меугатоұ, А. С.
Меугатоұа //АСТА йІАВЕТЬОСІСА. - 2003. - V.
40, №1. - Р. 57.
15 Мейрамов Г. Г. Гистофлюориметри- ческий метод определения содержания инсу- лина в панкреатических В-клетках /Г. Г. Мей- рамов, Г. Т. Тусупбекова, Р. Г. Мейрамова //
Проблемы эндокринологии. - 1987. - №5. - С.
49-51.
16 Мейрамов Г. Г. Предпатент республи- ки Казахстан №18352 «Способ количествен ной оценки содержания инсулина в В-клетках панкреатических островков в эксперименте /Г.
Г. Мейрамов, А. А. Кикимбаева, А. Г. Мейрамо- ва //Государственный Реестр изобретений рес- публики Казахстан. Зарегистрировано 18.01.2007.
17 Коіаке Ү. Су5іеіп Ргоіесі Рапсгеаііс В- сеІІ5 /Ү. Коіаке, М. Каіо //3. Віосһет. - 1957. - V. 44, №2. - Р. 787-795.
18 ІіпкЬіпс- ипд5ұегтодеп ипс ВІиігиск- егаігкипд уоп Хапіһигеп^аиге, Купигепіп ипс Тгуріорһап /С. МеіІгеІ, Е. Виссеске, Ғ.-З. 51ге- скег еі аІ. //Норре-5еуІег'5 2. Рһу5іоІ. - 1954. - V. 298.- Р. 169-184.
19 Меугатоү С. С. Су5Іеіп Ргоіесі Рапсге-
аііс В-сеІІ5 о і йе^ігисііоп Саи5еС Ьу 2п+2- сһеіаіог5 /С. С. Меугато^, А. С. Меугато^а //
РІАВЕТЕ5. - 2003. - V. 51, №6. - Р. 552.
20 Машковский М. Д., Лекарственные средства. - М., 2005. - 234 с.
21 Крылова Ю. Ф. Фармакология / Ю. Ф.
Крылова, В. М. Бобырева. - М., 1999. - 446 с.
КЕҒЕКЕМСЕ5
1 О к а то іо К. Ехрегітепіаі ргоСисііоп о і СіаЬеіе5 //йіаЬеіе^ теііііи5: Тһеогу апС Ргасіісе, МсСгат- НіІІ Воок сотрапу. - ^Ү, 1970. - Р.
230-255.
2 Ме;ігато^а А. С. йіаЬеіодеппуе сіпк5үіа2у^а;іи5һһіе ^-сііоіокзісһе5кіе 5оеСіпепі-
;Іа //РгоЬІету )епСокгіпоіодіі. - 2003. - V. 49,
№2. - Р. 8-16.
3 Кашпі5һі Н. 5есге£іоп о і В-дгапиІе5 іп і5Іеі5 о і Ьапдегһап5 іп а55осіаііоп т ііһ іпігасеііи- Іаг геасіМе 2іпс аііег аСтіпі5ігаііоп о і йііһі^опе іп гаЬЬіі5 //ЕпСосгіпоі. Эар. - 1966. - V. 13, №4.
- Р. 384-408.
4 АпСег55оп Т. 5иЬсеІІиіаг Сі5ігіЬиііоп о і ііп с іп ізІеі'5 В-сеІІ5 ігасііоп5 /Т. АпСег55оп, Р.
Веідгееп, Р. ҒІаіі //Ногтопе5 апС МеіаЬоіі5т Ке5. - 1980. - V. 12, №1. - Р. 275-276.
5 ЕтСіп 5. О. Коіе о і 2іпс іп іп5иііп Ьіо5уп- іһе5і5. 5 о т е ро55іЬІе 2іпс-іп5иііп іпіегасііоп5 іп іһе рапсгеаііс В-сеІІ /5. О. ЕтСіп, С. С. йоС5оп, I. М. СиіііеІС, 5. М. СиіііеІС //йіаЬеіоіодіа. -
1980. - V. 19(3). - Р. 174-182.
6 АІ'Ьегі Іе. І2Ьігаіеі'па]а іок5ісһпо5і'. - М., 1971. - 294 р.
7 Ьа2агі5 Іа. А. К теһап і2т и ро^ге^һСепі- )а рапкгеаіісһе5кіһ 5оіго^ко^ ргі Сііі^опогот СіаЬеіе /Іа. А. І_а2агі5, С. С. Ме^ато^ //Віиі.
)ек5регіт. Ьіоіодіі і теСісіпу. - 1974. - №3. - Р.
19-22.
8 Ме^ато^ С. С. ІЛ'іга5ігикіига рапкгеаі- ісһе5кіһ ^-кіеіок ргі Сііі2о- п о го т СіаЬеіе і едо ргеСирге2һСепіі Сі^еііІСіііокагЬатаіот паігі)а /С.
С. Ме;ігато^, N. І. Тгиһапо^ //РгоЬіету )епСокгіпоіодіі. - 1975. - V. 20, №6. - Р. 92-95.
9 Ме^ато^ С. С. О СіаЬеіодеппот Се)5і-
^іі к^апіигепощ кі5Іоіу /С. С. Ме;ігато^, К-й.
Копегі, А. С. Ме;ігато^а //РгоЬІету )епСок- гіпоіодіі. - 2001. - V. 47, №1. - Р. 39-44.
10 Ва^еІ'5кі;і 2. Е. Неіаііго^апіе сіпка как
^о2т о2һпа;іа ргісһіпа га2^ііі;іа 5аһагподо СіаЬеіа:
Акогеі. Ьі5. _Ь-га теС. паик. - Кіе^, 1989. - 24 р.
11 Меугато^ С. С. СІиіаіһіопе КеСисеС Ғ о гт Ргоіесі Веіа сеІІ5 іг о т Се5ігисііоп Саи5еС Ьу йіаЬеіодепіс ЫдапС5 //ОІАВЕТЕ5. - 2015. - V. 64. - Р. 735.
12 Во2һемоІ'по^ Е. А. 8-рага-(іоіиоІ5иІ'- іопііатіпо)-һіпоііп І]итіпе5сепіпу] геакіі^ па
сіпк і каСті;). Нітісһе5кіе геакіі^у і ргерагаіу /Е.
А. Во2һе^оі'по^, С. V. 5егеЬгіако^а. - М., 1961.
- Р. 36-42.
13 Сі5іоһітісһе5кіе геаксіі па сіпк V о5- іго^каһ Ьапдегдап^а і СіаЬеіодеппа)а акішо5і' і5роі'2иетуһ СІ)а ;іе£о;і сеіі геакіМо^ /І. А. Кга^а^- іп, 2. Е. Ва^еі'5кі;і, Іа. А. Ьа2агі5, V. М. й2іот- ко //РгоЬІету )епСокгіпоіодіі. - 1969. - №3. - Р.
102-105.
14 Меугато^ С. С. 8-РТ5^ а5 ҒІиоге5сепі Кеадепі іог Ке^е аііпд оі 2п-іоп5 іп В-сеІІ5 апС а5 йіаЬеіодепіс Сһеіаіог /С. С. Меугато^, А. С.
Меугато^а //АСТА ОІАВЕТЬОСІСА. - 2003. - V.
40, №1. - Р. 57.
15 Ме;ігато^ С. С. Сі5іоіІ;іиогіте£гісһескі;і теіоС оргеСеіепі^а 5оСег2һапі)а іп5иііпа V рапк- геаіісһе5кіһ ^-кіеікаһ /С. С. Ме;ігато^, С. Т.
Ти5ирЬеко^а, К. С. Ме;ігато^а //РгоЬІету )епСокгіпоіодіі. - 1987. - №5. - Р. 49-51.
16 Ме^ато^ С. С. РгеСраіепі ге5риЬІікі Кагаһ5іап №18352 «5ро5оЬ коІісһе5іұеп по^
осепкі 5оСег2һапі)а іп5иііпа V ^-кіеікаһ рапкге- аіісһе5кіһ о^іго^ко^ V ]ек5регітепіе /С. С.
Ме;ігато^, А. А. КікітЬае^а, А. С. Ме;ігато^а //
Со5иСаг5№еппу) Кее5іг і2оЬгеіепі;і ге5риЬІікі Ка- 2аһ5іап. 2агеді5ігіго^апо 18.01.2007.
17 Коіаке Ү. Су5іеіп Ргоіесі Рапсгеаііс В- сеІІ5 /Ү. Коіаке, М. Каіо //I. Віосһет. - 1957. - V. 44, №2. - Р. 787-795.
18 2іпкЬіпС- ипд5^егтодеп ипС ВІиі2иск- егтігкипд ^оп Xапіһи^еп5аи^е, Купигепіп ипС Тгуріорһап /С. №еіі2еі, Е. ВиССеске, Ғ.-І.
5£гескег еі аі. //Норре-5еуІег'5 2. Рһу5іоІ. - 1954. - V. 298. - Р. 169-184.
19 Меугато^ С. С. Су5іеіп Ргоіесі Рапсге- аііс В-сеІІ5 оі йе^ігисііоп Саи5еС Ьу 2п+2- сһеіаіог5 /С. С. Меугато^, А. С. Меугато^а //
РІАВЕТЕ5. - 2003. - V. 51, №6. - Р. 552.
20 Ма5һко^5кі;і М. й., Ьекаг5№еппуе 5геС5№а. - М., 2005. - 234 р.
21 Кгуіо^а Іи. Ғ. Ғагтакоіоді)а / Іи. Ғ.
Кгуіо^а, V. М. ВоЬуге^а. - М., 1999. - 446 р.
КесемеС 11.01.2018
Г. Г. Мейрамов1, Е. М. Ларюшина1, А. Р. Алина1, А. Г. Абдраимова-Мейрамова1
ВЗАИМОДЕЙСТВИЕЦИНКА ПАНКРЕАТИЧЕСКИХВ-КЛЕТОКСЦИСТЕИНОМКАКВОЗМОЖНАЯПРИЧИНА ЕГО ЗАЩИТНОГО ДЕЙСТВИЯ
1 Карагандинский государственный медицинский университет (Караганда, Казахстан), 2Карагандинский государ- ственный университет им. Е. А. Букетов (Караганда, Казахстан)
Известно, что цинк, содержащийся в р-клетках поджелудочной железы, принимает важное участие в об- разовании его депонированной формы хранения в клетке, благодаря чему не весь синтезированный клеткой гормон, а только определенное его количество по мере необходимости поступает в кровь, регулируя обмен уг- леводов и обеспечивая поддержание уровня глюкозы крови на постоянном уровне. Известно также, что суще- ствуют цинксвязывающие диабетогенные вещества, которые при попадании в кровь связываются с цинком р- клеток, образуя токсичные комплексы, приводящие к разрушению и гибели клеток в течение 15-30 мин. Всего таких веществ известно 18, и 17 из них относятся к производным 8-оксихинолина, отдельные представители которых являются компонентами 12 лекарственных препаратов (в 1970 г. их было 2). Известно также, что пред- варительное введение аминокислоты цистеина полностью предовращает развитие диабета, вызываемого цинксвязывающими диабетогенными веществами. Предположительно это обосновывается ее способностью в использованных дозах на 24-36 ч блокировать цинк, не давая ему возможности взаимодействовать с цинксвязы- вающими диабетогенными веществами. Авторами с помощью чувствительных и строго специфичных методов установлено, что действительно, цистеин блокирует островковый цинк, предотвращая его взаимодействие с цинксвязывающими диабетогенными веществами.
Авторы считают, что блокируемые атомы цинка фиксируются между атомом серы, входящим в состав 5Н- группы в молекуле цистеина, и атомом кислорода карбоксильной группы, либо между атомом серы и атомом азота аминогруппы молекулы цистеина, как это имеет место и при взаимодействии цинка с цинксвязывающими диабетогенными веществами, где хелаты с цинком формируются только в результате фиксации их между этими атомами.
Ключевые слова: диабет, цистеин, цинксвязывающие диабетогенные вещества, клетка
Г. Г. Мейрамов1, Е. М. Ларушина1, А. Р. Алина1, А. Г. Абдраимова-Мейрамова2
ПАНКРЕАТИЯЛЫҚ В-КЛЕТКАЛАРДЫҢ МЫРЫШЫНЫҢ ЦИСТЕИНМЕН ӨЗАРА ӘРЕКЕТ ОНЫҢ ҚОРҒАНЫС ӘРЕКЕТТНІҢ МҮМКІН СЕБЕБІРЕТІНДЕ
12Қарағанды мемлекеттік медицина университеті (Қарағанды, Қазақстан),
2Е.Бөкетов атындағы Қарағанды мемлекеттік университеті (Қарағанды, Қазақстан)
Өттің р-клеткалары құрамындағы мырыш клеткада сақтаудың депондалған формасына қатысуда маңызды оырн алады, нәтижесінде гормондардың барлық синтезделген клеткасы емес, тек оның белгілі бір саны қажетіне қарай қанға түседі, осылайша көмір қышқылының алмасуын реттейді және қан глюкозасын тұрақты деңгейде ұстауды қамтамасыз етеді. Сол сияқты мырыш жалғаушы диабетогенді заттар бар екені белгілі, олар қанға түскен кезде р-клетка мырышымен байланысады, осылайша токсикалық кешендер құрып, салдарынан клетканың 15-30 минут ішінде бұзылуы мен өлуіне әкеледі. Барлығы осындай 18 зат белгілі, оның 17-сі 8- оксихинолиннің өніміне жатады, жекелеген өкілдері 12 дәрілік препараттардың компоненттері болып табылады (1970 жылы олар 2 болған). Сол сияқты цистеин амин қышқылын алдын ала енгізу мырыш жалғаушы диабетогенді заттар тудыратын диабеттің дамуының толық алдын алатыны белгілі болған. Алдын ала болжамға қарағанда, бұл 24-36 оның сағаттарда пайдаланылатын дозаларында мырышты блоктау, оған мырыш жалғаушы диабетогенді заттармен өзара әрекет ету мүмкіндіктеріне жол бермеу қабілетіне негізделеді. Авторлар сезімтал және қатаң спецификалық әдістермен цистеин аралық мырышты блоктайтынын, сол арқылы оның мырыш жалғаушы диабетогенді заттармен өзара әрекет етуінің алдын алатынын анықтаған.
Авторлар мырыштың блокталатын атомдары цистеин молкулы 5Н-тобына кіретін күкірт атомы мен карбоксилді топтың считают кислород атомы,немесе күкірт атомы мен цистеин молекулының аминотобының азот атомы арасында мырыш жалғаушы диабетогенді заттардың өзара жалғаушы әрекеттері бар деп санайды.
Онда хелаттар мырышпен тек осы атомдар арасындағы фиксация кезінде жасақталады.
Кілт сөздер: диабет, цистеин, мырыш жалғаушы диабетогенді заттар, клетка
