There are not many special inquiries in economic literature dedicated to the problems of disintegration. From an economic point of view, it is noteworthy the work of Villard G., T. Kyleena, Ozmedir H., Etzioni A., dedicated to the research of the causes of disintegration patterns in the European Union countries.
The historical process’s practical effects take place in the context of the disintegration of a single system, and in the form of the introduction of a new type of system, that is, the alternation between the integration and disintegration processes. This conclusion is reinforced by the accumulated and modern world experience of setting up and ending the lives of multiple integration formations, and then the emergence of others.
Without regional and global integration, the country has no other prospect of being an isolated closed economy, exchanging low-value-added agricultural and industrial goods for unpredictable prices of high-tech products and high-value-added intellectual services, born in the depths of competitive innovation by international companies.
The dominant role of local factors in ensuring the community’s compensation response to the dynamics of global transformation is to promote the modernization of production and social infrastructure, implemented in the construction of transnational transport infrastructure, communications, energy, main pipelines, international science facilities, education, health, recreation, sport, all of them capable to bring the economy to a qualitatively higher level of social development. The direction of integration is determined by the idea of building an intellectually developed society, the basis of our economic strategy which should include the mechanisms of sustainable socio-economic development: the creation of a socially-oriented market economy; adherence to human values; creation of open economic structures; formation of systems of economic forecasting using knowledge about evolutionary laws; improvement of methods of state regulation of foreign economic activity.
We also understand that the creation of the integration system is dependent, on the one hand, on the a convergence of the interests of
57
countries in one or another field of international relations and, on the other, on the overcoming of the contradictions arising from the collision processes between the interests and objectives of some states or groups leading to disintegration.
References
Vollard H. A. (Assessed: 2017) Theory of European disintegration.
Utrecht University Martinsen, Norway
Available at:
https://www.researchgate.net/publication/228417205_A_theory_of_Europe an_disintegration
Collen T. European Disintegration (2017): Tendencies of Renationalization within the European Union. The international journal of diversity in organizations, communities and nations. Vol. 11– Issue 5. EUR- Lex – 52007DC0242 – EN
Five findings from YouGov’s European mega-survey (2016)
available at : https://yougov.co.uk/news/2016/11/28/five-findings-yougovs- european-mega-survey/
Gerard C., Jonathan L., Fiechter R,E. Litan M. (2008) The future of state-owned financial institutions. – Washington, D.C., Brookings institution press, pp. 36-49.
Kurilionak, K., Vasilevskiy S., Medvedev V. (2007) The consequences of WTO accession Wiiw Research Reports 334. The Vienna institute for international economic studies. January, P. 1-25.
Research Gate – disintegration of the World Trade System: Reasons and Consequences. October 20th 2019 Finance Theory and Practice 23(5):50-61 DOI: 10.26794/2587-5671-2019-23-5-50-61 author : Aleksei
V. Kuznetsov Available at :
https://www.researchgate.net/publication/336782633_Disintegration_of_the _World_Trade_System_Reasons_and_Consequences
DOC research institute - disintegration-processes-vulnerabilities- globalised-world (2020/06). By Alexey Gromyko. Berlin
By C. J. Polychroniou (10 April 2020) Global policy journal – world- state-disintegration. An Interview with Heikki Patomäki, author of the book Disintegrative tendencies in global political economy: exists and conflicts Available at : https://www.globalpolicyjournal.com/blog/10/04/2018/world- state-disintegration-interview-heikki-patomaki
58
С. Киян [email protected] Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро (Україна)
Науковий керівник: О.А. Задоя, кандидат економічних наук, доцент ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ
РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН JEL Category: F21
Об’єктом дослідження даної статті виступає інвестиційний клімат Республіки Казахстан. В контексті досягнення поставленої мети було проведено опитування серед потенційних інвесторів для виявлення та ранжування стратегічних факторів інвестиційної привабливості. Було визначено розподілу вже діючих інвестиційних проектів по галузях. Аналіз географічної структури зовнішніх інвесторів показав обмеженість кола країн-донорів. Це можна пояснити низьким рівнем рентабельності промислової переробки. Огляд законодавчих актів, які регулюють залучення іноземних інвестицій на державному рівні дозволив зробити висновки про необхідність прийняття нових правових ініціатив з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки і стимулювання інвестиційної діяльності в Республіці Казахстан.
Дослідження ринків країни дозволяє стверджувати, що найбільшим інвестиційним потенціалом володіють такі ринки: товари промислового призначення, сільське господарство, гірничодобувна промисловість, транспорт, банківська сфера, зв’язок. На початковому етапі розвитку знаходиться ринок інтернет-торгівлі. За рахунок зростання попиту на житло швидко зростає будівельна галузь, що в свою чергу забезпечує високу рентабельність і є привабливою галуззю для інвестування. Поряд з цим, виділена проблема досить низького рівня поширення вищої освіти. Недостатня професійна і освітня підготовка є проблемою для ведення бізнесу в країні. На підставі проведеного дослідження були зроблені висновки про необхідність розвитку регуляторної діяльності держави в напрямку підтримки стабільного інвестиційного клімату, сприятливого режиму для іноземних інвестицій, зміцнення інвестиційного іміджу країни. Також були надані оцінки та конкретні пропозиції щодо розвитку найбільш перспективних і рентабельних напрямків реалізації міжнародних інвестиційних проектів.
Ключові слова: інвестиційний клімат, зовнішньоекономічна діяльність, чинники інвестиційної привабливості, рентабельність, структура інвестицій, конкурентоспроможність, ринок, ресурси, законодавчі акти.
Проблемам вивчення інвестиційного клімату Республіки Казахстан і зовнішньоекономічної діяльності країни свої праці присвятили багато вчених, серед яких можна виділити таких авторів:
Е.М. Кузьмина, А.А. Мигранян, Е.Ш. Шардарбеков [4,5,10]. Взявши за основу дані праці, були проведені конкретні дослідження інвестиційного клімату обраної країни.
Республіка Казахстан. Територія країни 2724,9 тис. кв. км.
Чисельність населення 14 млн 825,7 тис осіб, столиця Казахстану Астана розташована в географічному центрі Республіки. Казахстан,
59
відповідно до Конституції, прийнятої на референдумі 1995 р., є унітарною державою, з президентською формою правління. Вона затверджує Казахстан як демократичну, світську, правову і соціальну державу. У 1998 р. уряд Казахстану прийняв «Стратегію розвитку Казахстану до 2030 року». У ній сформульовані цілі, які мають бути досягнуті країною до кінця першої третини ХХІ століття:
1. Забезпечення національної безпеки, тобто забезпечення розвитку Казахстану як незалежної, суверенної держави при збереженні повної територіальної цілісності.
2. Підтримання і зміцнення внутрішньополітичної стабільності і національної єдності, що дозволить Казахстану втілити в життя національну стратегію протягом нинішнього і наступних десятиліть.
3. Забезпечення економічного зростання, що базується на відкритій ринковій економіці з високим рівнем іноземних інвестицій і внутрішніх заощаджень [11].
Постановка проблеми. Вивчення середовища в якому розвиваються інвестиції, її позитивні і негативні фактори.
У даній роботі об’єктом досліджень є інвестиційний клімат, від якого прямо залежить розвиток економіки країни. Від кількості і якості інвестицій залежить інтенсивність розвитку економіки у країні, а цього можна досягти тільки створивши привабливі умови для інвестицій, тобто інвестиційний клімат, в який інвестиції прийдуть і будуть працювати. Від того, як країна зможе створити такі умови, вона зможе розвивати свій потенціал, покращувати соціально-економічні показники. На створення інвестиційного клімату впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори.
За підсумками опитування потенційних інвесторів було створено сукупність соціально-економічних, політичних і фінансових факторів, які впливають на привабливість інвестиційного клімату (табл. 1).
Мета цієї роботи ‒ дослідити і дати оцінку інвестиційного клімату Республіки Казахстан. З табл. 1 можна побачити, що найбільш привабливі фактори ‒ політична стабільність і ресурсне багатство, а також ринковий потенціал і низька вартість трудових ресурсів.
Певну цікавість являє собою розподіл інвестицій за напрямами інвестування. Так, із 89 проектів іноземних інвестицій найбільшу кількість ‒ 16 спрямовано на нове будівництво, реконструкцію і розширення підприємств; 13 проектів пов’язані з постачанням устаткування, передаванням ліцензій, технологій та ін. Таким чином, більша частина інвестиційних проектів пов’язана з інвестуванням реального сектора економіки Республіки Казахстан.
60
Таблиця 1